До здоров’я, уникаючи стресів

Версія для друку

До здоров’я, уникаючи стресів

 

Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, що виникає внаслідок дії сильного подразника, незвичайної ситуації. Стрес необхідний у житті людини: він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але довготривалий стрес може стати руйнівним для людини. Про це розповів практичний психолог КВНЗ «Полтавський базовий медичний коледж» Сергій Громов.

Що ж відбувається з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? У цей момент надниркові залози викидають у кров гормон адреналіну і норадреналіну, у вас стискаються кулаки, дихання стає уривчастим. Такі зміни передбачені природою, як захисна реакція на небезпечні ситуації.

Стрес, дійсно, здатний пробудити приховані резерви людини, примножити сили й розумові здібності. Головне при цьому спрямувати їх у потрібне русло й з’ясувати причини стресу. Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються й «запускають» в організмі іншу хімічну реакцію – людина стає агресивною, починає нервувати, метушитись. Утім, через якийсь час усе відбувається з точністю до навпаки: стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій – опускаються руки, розвивається депресія.

Найнебезпечніша стадія стресу – коли він переходить у хворобу, з якою впоратися під силу лише кваліфікованому психотерапевтові. На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизол, що може спровокувати погіршення пам’яті, серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії. Перша – реакція тривоги, коли організм починає досить слабко опиратися змінам або пристосовується до них. Друга фаза – коли здійснюється адаптація до нових умов і організм у повній мірі чинить опір впливу стресора. Третя фаза – виснаження – настає після тривалого впливу стресора. Після того, як усі резерви адаптації вичерпуються, організм гине. На щастя, остання фаза розвивається повільно і далеко не завжди.

Стрес є складовою життя кожної людини. Його неможливо уникнути так само, як неможливо позбутися потреби пити чи спати. Стрес, на думку канадського психолога Ганса Сельє, створює «смак до життя». Дуже важливий його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах виховання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні можливості людини, щоб не погіршувати її самопочуття.

Професії педагога, медика насичені багатьма стресогенами. Це соціальна оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі викладача-медика різноманітні й численні. Серед найбільш поширених – фрустрованість, підвищена тривожність, роздратованість, виснаженість.

Суттєвим стресогеним фактором є психологічні й фізичні перевантаження педагогів, що спричиняють виникнення так званого синдрому «професійного вигорання» – виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім’ї.

Виділяють такі основні ознаки синдрому «професійного вигорання»: виснаження, втома, психосоматичні ускладнення, безсоння, збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки), зменшення апетиту чи переїдання, негативне само оцінювання, посилення агресивності (роздратованості, напруженості), посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія), почуття провини. Останній симптом властивий тільки людям, які професійно інтенсивно взаємодіють з іншими людьми.

Як пережити стрес?

Вчіться планувати. Не плануйте багато робіт одночасно, щоб незакінчені проекти не висіли над головою, як дамоклів меч. Визнавайте й приймайте обмеження. Ставте досяжні цілі.

Розвивайтеся, шукайте захопливі й приємні заняття. Іноді необхідно втекти від життєвих проблем і розважитися.

Будьте позитивною особистістю. Не критикуйте, вчіться хвалити інших. Зосередьтеся на позитивних якостях оточуючих.

Вчіться терпіти й прощати. Нетерпимість до інших викликає фрустрацію та гнів.

Уникайте непотрібної конкуренції. Надмірне прагнення до першості в багатьох царинах створює напругу й тривогу, викликає агресію.

Регулярно виконуйте посильні, приємні фізичні вправи.

Вчіться систематичному, безмедикаментозному розслабленню. Це може бути медитація, йога, аутогенне тренування, прогресивна релаксація.

Розповідайте про свої неприємності. Знайдіть друга, священика, консультанта або психотерапевта, з якими зможете говорити відверто.

Постійно працюйте над собою.

угору ↑

16.04.2020